Політ нормальний

Єшкілєв: "Мої книжки продають в Америцi"
Франківський письменник допиває американське вiскi та дописує новий роман

"У нас 95 вiдсоткiв письменникiв фiлологи за фахом. У них i сюжет, i побудова тексту пiдкорюються фiлологiчним пошукам. Бiльшої цукерки, нiж увiйти в шкiльний пiдручник, для них немає..." Фото "Контексту"

"У нас 95 вiдсоткiв письменникiв фiлологи за фахом. У них i сюжет, i побудова тексту пiдкорюються фiлологiчним пошукам. Бiльшої цукерки, нiж увiйти в шкiльний пiдручник, для них немає..." Фото "Контексту"

Цього року свiт побачив новий роман Єшкiлєва "Богиня i Консультант", автор успiшно пороздавав автографи та iнтерв'ю на львiвському Форумi видавцiв i, не затримуючись, вирушив до Сполучених Штатiв. Пiсля повернення обiцяв "усе-усе" розказати, тож "Текст-контекст" скористався запрошенням.

"Контекст": Володимире, яким коштом їздили за океан? Розбагатiли на книжках?

Володимир Єшкілєв: Ця поїздка вiдбулася в межах програми запрошень до Америки
лiдерiв неурядових органiзацiй. Нас приймала також органiзацiя iз цiкавою назвою Асоцiацiя арлiнгтонських сестер. Я ж представляв iвано-франкiвський фонд Цинамоновий Хрущ - теж цiкава назва, правда?.. Долетiли швиденько i без пригод, хоча розказували в дорозi одне одному анекдоти про акул.

Незабутнє вiдчуття, коли летиш на висотi 9 кiлометрiв, а навколо - лише безмежний Атлантичний океан. Людина створена ходити землею, тож полiт, як не крути, викликає почуття тривоги. Знаєш, що технiка надiйна, одна катастрофа на мiльйон польотiв, але все одно дуже тiшися, коли лiтак приземлився. У письменника фантазiя буйна.

"Контекст": Зустрiчали вас американськi українцi?

Володимир Єшкілєв: Так, i зустрiли дуже гречно Україно-американське товариство провело презентацiю моїх книг у бiблiотецi конгресу США. Там працюють українцi Богдан Кантор та Юрiй Доброжанський. У 2007 роцi вийшов мiй роман "Втеча майстра Пiнзеля" -- про легендарного галицького скульптора Iоанна Георга Пiнзеля. Працiвникiв бiблiотеки зацiкавив цей iсторичний персонаж, i вони попросили пiд час презентацiї бiльше розповiсти про нього. Я показав слайди, подарував бiблiотецi Конгресу фотоальбом творiв Пiнзеля i свою книгу. Рiч у тому, що книжок про Пiнзеля дуже мало. Поляки друкували фото окремих його творiв в альбомах про польських скульпторiв, але окремих книжок досi не було.

На зустрiч прийшло багато публiки. Кажуть, що українська громада у Вашингтонi третя за чисельнiстю пiсля Чиказької та Нью-Йоркської.

Мене дуже здивувало, що люди приносили на пiдпис мої книжки, якi вони придбали в американських крамницях.

Там на обкладинках були вiдповiднi наклейки, якi бувають у наших книжкових супермаркетах. Отже, в США продаються книжки, привезенi з України! Як вони туди потрапляють -- загадка.

"Контекст": Можливо, їх замовляє дiаспора?

Володимир Єшкілєв: Можливо, бо тусовка там непогана: i молодь, так звана "четверта хвиля", i люди старшої генерацiї, якi потрапили до Штатiв у 50-тi роки. Примiром, я мешкав у Романа Серенцевича, передачi якого по Голосу Америки слухав у кiнцi 80-х рокiв. Тридцять рокiв тому слухав!.. I от, менi пощастило мешкати в цiєї людини. Пановi Роману вже 79 рокiв, але вiн дописує у багато газет, володiє енциклопедичними знаннями... У нього на столi лежало свiже число українського культорологiчного часопису "Критика"... Тобто, людина в контекстi сучасних українських подiй. Зустрiчався там i з Мирославою Гонгадзе, Олесем Бережним, викладачем i письменником. Це надзвичайно цiкавi люди!

"Контекст": Гостили вас добре?

Володимир Єшкілєв: Вiскi пив, бо дивно було би в Америцi пити горiлку. (Смiється). Двi пляшки "Дикого iндика" привiз додому, ще трохи з того залишилося. А туди нашої горiлки привiз на презенти. Треба сказати, що в московському аеропортi свого часу мене перевiряли бiльш ретельно, нiж в американському "Далласi", i в Тель-Авiвi теж ретельнiше. Їжею не особливо перебирав: чим гостили, те i їв, навiть не знаю, чи це правдива американська їжа. До фаст-фудiв майже не ходив, та й у ресторанах там не бачив нiчого, вартого уваги.

"Контекст": Люди там збiднiли пiд час економiчної кризи?

Володимир Єшкілєв: У Вашингтонi бiльшiсть людей працює в урядових структурах, фактично, це мiсто чиновникiв, криза майже не вплинула на їхнi зарплати. Тож якiсь економiчнi негаразди там не вiдчуваєш зовсiм. У нашiй делегацiї були дiвчата, я ходив зними по рiзних крамницях: "пробило" на обмежений варiант "шопоголiзму", хоча вдома це заняття мене трохи напружує. В Америцi ми натрапляли на дуже хорошi знижки: виходило дешевше та якiснiше, нiж у Франкiвську.

"Контекст": Нову книгу пишете? 

Володимир Єшкілєв: Закiнчую новий роман. Пiсля "Богинi та консультанта" менi сподобався писати короткими реченнями, зрозумiлою мовою. Маю переконання, що лiтература не повинна бути служницею фiлологiї. У нас 95 вiдсоткiв письменникiв фiлологи за фахом. У них i сюжет, i побудова тексту пiдкорюються фiлологiчним пошукам. Бiльшої цукерки, нiж увiйти в шкiльний пiдручник, для них немає. А хто читатиме речення довжиною двi сторiнки? До речi, iнтелiгенцiя це пiдтримує: мовляв, погляньте, яка мовна гра i так далi... Читачевi приємо бачити текст, який легко "падає на душу". Мовна краса, звичайно, має бути присутня, але так, щоб не заважати сюжету.

Свiй новий роман я би назвав це метафiзичною лiтературою. Мiстика -- це iстина цього життя, яку поставили пiд сумнiв прагматики i науковцi. Новий роман -- про майбутнє. Якось пiд час телемосту мiж Донецьком та Iвано-Франкiвськом ведучий Роман Чайка обiзвав мене "росiйськомовним фантастом", i я вирiшив: а чому б i справдi не написати якийсь фантастичний твiр? Я вже, до речi, писав дещо таке в семирiчному вiцi: досi це зберiгаю для майбутнiх авторiв дисертацiй (Смiється).

Коментувати...

Петро ЯЦЕНКО
30.11.2009

Читайте також у рубриці: