Алла Бур
Прозорі мольберти Рене Магріта
Івве Штраусу
Строгі люди сиплються наче дощ на вулиці строгі.
Чорний чоловік із обличчям добрим – один серед них.
На мості кам’яному Янгол за небом тужить, лев – за саванною.
А Куля, маленька й чорна тужить за Морем-НіжноМорем.
Перед домом - самітний ліхтар посеред подвір’я нічного. А на зустріч до нього – дерево самітне.
У кожної людини Місяць власний – тоненький серпик над головою.
І в цього дерева Місяць так само – людина була з нього перше.
А в домі - загадка: на поверсі першому – місто, на другому – ліс, а на третьому яблуку тісно,
дихає важко й росте на очах.
Чорний Чоловік із обличчям добрим стане перед мольбертом.
Випустить яблуко в небо - лети!
І намалює Мрію й Любов.
І Море, НіжноМоре.
© Copyright: Алла Бур, 2009
Переклад з російської Галини Пагутяк
13.11.2009