Алла Бур

Прозорі мольберти Рене Магріта
Івве Штраусу

Строгі люди сиплються наче дощ на вулиці строгі.
Чорний чоловік із обличчям добрим – один серед них. 



На мості кам’яному Янгол за небом тужить, лев – за саванною. 

А Куля, маленька й чорна тужить за Морем-НіжноМорем. 

Перед домом - самітний ліхтар посеред подвір’я нічного. А на зустріч до нього – дерево самітне.

У кожної людини Місяць власний – тоненький серпик над головою. 

І в цього дерева Місяць так само – людина була з нього перше. 

А в домі - загадка: на поверсі першому – місто, на другому – ліс, а на третьому яблуку тісно, 

дихає важко й росте на очах.

Чорний Чоловік із обличчям добрим стане перед мольбертом.


Випустить яблуко в небо - лети!

І намалює Мрію й Любов.
 

І Море, НіжноМоре. 

 

 

© Copyright: Алла Бур, 2009

Коментувати...

Переклад з російської Галини Пагутяк
13.11.2009