Анастасія Богуславська білим віршем протестує проти побутового одноманіття. Пише відверто, дотримуючись лише їй відомого, але чіткого ритму.
По той бік клітки
Поезія
![]() |
Анастасія Богуславська народилася 1977 року, закінчила Могилянку, любить психологічних авторів: Лорку, Гомбровича, Грасса, Бредбері, Маріо Варгаса Льосу... |
1
Жінки пишуть вірші доти,
доки не вийдуть заміж
то що, вони творять шедеври
з цибулі, картоплі і сала?
То що, вся поезія їхня
згоряє у шлюбній постелі,
чи просто – немає часу?
Чи, може, втрата ілюзій
ламає їм крила мов птаху,
якого купуєш у бАбок,
закутаних в стАрі куфайки,
а потім патраєш птаха,
щоб зготувати вечерю –
‘мо твій коханий помітить
метафори в жирній підливі?
2
У вільний час жінка думає про чоловіка
або про секс із ним.
Її руки прасують білизну легко,
граційно, гладячи і милуючи зморщечки;
хода її швидка і летюча, танцююча,
коли вона змітає пил із шафи,
виносить папери, поливає квіти,
бо вона
має шифонову сукню – легку,
яку навіть вітер мріє підійняти
і м’яко пальчиками погладити стегна
А золотий ланцюжок заплутується
в гудзику і він підходить я допоможу
торкає гудзика і ненароком
полум’я що просякає крізь затонку сукню
іструмщопронизує...
Ви знаєте, як легко,
наче квітку з ламкими пелюстками-лезами
бере тебе тоді
чоловік?
О, вона чудова хазяйка –
принаймні, так кажуть.
3
Найбільша простота – найвища мудрість.
З принцеси стати пралею,
ревно молитися білому полотну,
Не отримувати вірші у поклоніння,
а виносити сміття і купувати борошно.
Святість надходить зі стражданнями.
Прагнучи богоподібності,
зрікаюся своєї (найкращої!) половини.
Писати – нічого не варто.
Боже! -- дай одного –
жити.
4
хотіла співати в твоїх руках,
наче скрипка,
але з очей лише котяться сльози –
самотність удвох
надщербила моє тіло.
5
Не так давно я вмерлаЯ ще новенька у царстві мертвихУ понеділок, 20-го числаМене запросять на спіритичний сеансРаніше я турбувалася про взаємини з оточуючими та про те, якою вийду на фотографіїТепер легше – я втратила обов’язок посміхатися Як шкода, що навіть поцілунок принцаНе розбудить мертвого сну сплячої.
Анастасія Богуславська
23.07.2009