Спеціально для "Контексту"

Акуратний розтин ЛІТконкурсу

Услід за хвилею музичних фестивалів, що, видається, вже відчутно пригасла, опустившись до рівня передач типу "Альо! Ми шукаємо таланти", Україну охоплює мода на літературні конкурси. По останній факт свідчить, зокрема, і кількість надісланих творів, і, за словами організаторів, зростання їх мистецької якості...

Збільшення можливостей оприлюднити свій доробок як для іменитих письменників, так і для початківців, провокує доречні роздуми: а що, як?.. Тобто, чим мені "загрожує" гіпотетична поразка, і що в плані творчому додасть отримана перемога?

Посилати чи не посилати?

Не секрет, що навіть Нобелівська премія має свої "підводні течії", що вже там казати про вітчизняні звичаї. Іноді вирішальним може виявитись, наприклад, такий аргумент: "Ні, цьогоріч варто дати першу премію представнику іншого міста, бо минулоріч переміг теж мешканець N-ська, підтримаємо інший регіон...". Тому варто замислитись, чи брати участь у цій літературній лотереї, чи ж надрукуватися у місцевому журналі.

    Плюси літературних конкурсів:
  • демократичність
    участь можуть брати мешканці як міст, так і сіл будь-якого віку (однак, деякі конкурси таки мають вікові обмеження);
  • грошова винагорода у разі перемоги;
  • швидкий вихід друком вашої книги,
    адже лауреатство відомого конкурсу - це вагома рекомендація для видавця.

 

    Мінуси:
  • важко змінити умови пропонованої угоди,
    тож книжка може мати в кращому разі кічеву обкладинку, а в гіршому - неузгоджені з вами зміни в тексті;
  • вам можуть не повідомити, що ваш твір потрапив до адресата,
    тож ваші авторські права виявляються ніяк не захищені;
  • за умовами деяких конкурсів не вільно публікувати твір до оголошення результатів конкурсу;
  • у разі перемоги вам запропонують угоду, де може бути зазначено, що ексклюзивне (виключне) право видання вашого твору переходить видавцеві, переважно терміном на п'ять років.

У "мінусах" ми не зачіпали також психологічних аспектів. Адже негативний результат може вплинути на початківця фатально, зрештою, як і позитивний: випробування успіхом не з легких.

Анатомія конкурсу

Будь-який конкурс - це результат роботи колективу осіб з налагодженими міжособистісними контактами. Зазвичай такий колектив складається з двох основних частин: людей, що займаються технічними й організаційними питаннями та власне журі, члени якого можуть бути постійними, а можуть змінюватись, як, наприклад, у "Коронації слова".

Журі - люди імениті та зайняті, які своєю присутністю творять імідж та престиж конкурсу. Проте вплив організаторів на журі часто є доволі значний, адже часто саме вони або їхні представники ("адмінапарат") фільтрують твори, що потраплять на стіл до членів журі. Саме з цього навколоконкурсного середовища відбуваються витоки інформації, що можуть зашкодити репутації як членів журі, так і конкурсу загалом. А критерії оцінки творів, узагалі, можуть обмежуватись словами: "подобається" - "не подобається".

Існують ще дві ланки, що здатні прямо чи опосередковано вплинути на рішення журі: спонсор і видавець. Ними може бути одна й та сама організація чи особа. Від смаків та комерційних інтересів цієї особи може залежати теж чимало.

Усе вищенаведене можна унаочнити у вигляді символічного "конкурсного хреста", де необхідний елемент - "санітари лісу"-журналісти. Теоретично вони повинні отримувати інформацію від журі. На ділі ж часто зловживають поінформованістю організаторів:

Блок-схема літконкурсу

Звичайна структура літературного конкурсу, що ілюструє впливи його активних учасників одне на одного.

Тенденції

Існує думка, що "прохідною" в більшості літзмагань є розважальна проза, але це не так. Заохочується література різних напрямків, проте, читабельна, цікава, написана легким стилем. Узагальнено це повинна бути добра проза, де визначальним не конче мусить бути карколомний сюжет. Коли вирішили надіслати свій доробок на конкурс, перш за все уважно прочитайте вимоги організаторів. Більшість приймає лише твори, які раніше не були надруковані. Не забудьте вказати і зворотну (вашу) адресу. На Заході існує традиція повідомляти учасників про отримання рукопису чи про результати конкурсу письмово. Більшість українських конкурсів навряд чи потішить вас такою увагою.

Нарешті, дещо про знакові українські літконкурси із грошовими винагородами:

Конкурс видавництва "Смолоскип" відомий своєю непоганою організацією. Вам обов'язково повідомлять, що ваш доробок не пропав безвісти, а був таки доставлений за вказаною адресою. Приймають твори молоді віком від 16 до 30 років: поезія, проза, драматургія, твори для дітей... Крім того, "Смолоскип" проводить семінари для творчої молоді.

Негатив: тут видають книжки лише лауреатів першої та другої премій.

"Коронація слова" - найбільш розрекламований з українських літературних конкурсів. Спеціалізується на кіносценаріях та романах. Найкращі книжки виходять друком. Перша премія - одна з найбільших в Україні.

Негатив: загадкові критерії оцінки творів.

"Книга року української служби "Бі-бі-сі": призовий фонд становить 10 тисяч гривень. Подати книгу до розгляду журі можна за допомогою інтернету так само і проголосувати за текст, який сподобався. Є журі з п'ятьох запрошених літ-авторитетів. Йому належить вирішальне слово, які книги увійдуть до "короткого списку" і яка, врешті, стане переможцем.

Негатив: результат інтернет-голосування фактично ніяк не впливає на місце книги в рейтингу

P.S. Якщо Вам відомі подробиці інших літературних конкурсів, які платять гроші або надають інші матеріальні стимули за перемогу, напишіть нам про це. Ми внесемо їх до цієї статті.

Коментувати...

Іван ЕЛГУДЖАУРІ, місто Київ.
08.01.2009

ТАКОЖ У ЦІЙ РУБРИЦІ: