Дрібниці

Алла Бур – так помічати деталі та зводити їх у ранг повноцінних персонажів може лише жінка. За гумором та іронією її легкої, майже повітряної прози завжди прихована глибока внутрішня драма емігрантки.

Дрібниці
частина друга

Стілець

Кухонне начиння божеволіло, підлога стогнала, а лампочка нервово кліпала.
І ось з’явився Вельми Поважний Гість.
Увесь вечір господарі мліли від захвату. А я був розчарований.
Звичайнісінька дупа.

Дзигарок

Дзигарок перевели на годину назад.
"А я ще незле виглядаю!" - подумав він, піднявши догори стрілку.
Про те, що колись його переводили на годину вперед, не хотілось згадувати. Навіщо порпатись у минулому?

Протигаз

Нас - мільйони.
Ми чекаємо своєї години. Заголосить сирена – настав часу нашого карнавалу... Якось подивився на себе в люстерко - б-р-р! Назад, у тісну коробку!
Соромлюсь виходити на вулицю сам-один. Тому й чекаю. Подихати б...

Гаманці

Дешевий гаманець приречений на злиденне життя.
Дорогий гаманець купують в розкішній крамниці, дешевий – на галасливому брудному ринку.
Дорогий - великий і статечний, від нього апетитно пахне шкірою.
Дешевий гаманець – маленький і пожмаканий, його супроводжує жалюгідний дух цибулі.
Де лишень не буває дорогий гаманець! Круїзи, презентації, модні тусівки...
Дешевий гаманець пірне в крамничку, понуро прошвендяє по супермаркеті. Його стихія – овочевий ринок. Ну, а якщо вдасться побувати на якихось нещасних уродинах – про це дешевий гаманець згадує все життя. Дорогий гаманець не потребує прикрас: він сам – окраса!
Натомість прикрасити дешевий гаманець може лише картинка з такої самої дешевої газетки.
Де ж можуть зустрітися такі різні особи?
На помийниці.
Та це не надто втішає...

Смітник

Чого лишень у мені нема! Не втікайте від мене так швидко – «Найголовнішого очима не побачиш!»
...Так подіяла на мене книга, що я проковтнув її недавнечко.

Ложка

Онука Виделка вийшла заміж... Столовий Ніж - блискуча партія. Але...
Він звик, що все подають на тарелі. Ну, спершу вони разом пурхають над таріллю, наче пташечки. А потім він лежить. Втомився, бачте. Позирає, як онучечка моя гарує за двох. У мене вдалася!

Нам до роботи не звикати – змалку при ділі. Я завжди до самого денця вишкрібаю. І чоловік мій, небіжчик, усеньке життя провів на роботі. Кухонний Ніж – самі розумієте! Старий вже, кривий, і ручка ізоляційною стрічкою замотана. Зате який гострий язик! Ніде не могли без нього обійтися! Ось і зламався, бідака.

Світлофор

Ох, уже ці машини! Обганяють одна одну, пронизливо сигналять. Люблять зупинятися в найбільш недозволених місцях...

Машини абсолютно некеровані. Мені соромно за них - от і червонію.

Мікроскоп

У всьому я помічаю саму суть. Через те в мене й вигляд такий пригнічений.

© Copyright: Алла Бур, 2008