т е к с т

|

Пасха

- Ірочко, ти мені поясни, хіба обов'язково тягнути їжу до церкви? Це підвищує її калорійність і поживність? Я й без того здатен все це спожити. У мене в барі і винце не найгірше знайдеться. Арі, скажи їй, - промовив Філіп і вийшов з кухні.

|

Мій фаталізм

Не я перший помітив, що усі речі по суті своїй мають свою протилежність, свого антипода, без якого вони, виявляється, втрачають очевидний зміст. Розум людини завжди помічав невіддільність світла від темряви, добра від зла, тепла від холоду. Список можна продовжити до безкінечності: верх – низ, правда – брехня, відвертість - потайливість. Нехай ледачий перерве цей ряд.

|

Ватерлоо

Залізничний вокзал Ватерлоо у Лондоні вечорами багатолюдний. Саме в такий час я люблю там бувати. Я глянув на величезний годинник – він показував 18:00, як і того дня, коли я прибув сюди 9 років тому, в грудні 2000 року…

|

Свіфт

Корабель повертається з високих широт, пливучи у хмарі криків, стогонів і лютої лайки. Звуки позамерзали в студених широтах й повисли бурульками на линвах, відтак ожили, розтанувши на сонці. Замерзлі звуки - це, здається, у Свіфта...

|

Чоловік шукає Кафку

Немає місця на жодну нірвану...
З останнього інтерв’ю
Івана Павла Другого, записаного
Вітторіо Мессаре

|

Преторіанці

ПОВЕРНЕННЯ ДОДОМУ

Ще вчора Фінський. 
З запахом сечі.
З якого в тамбур. Як у Царство Боже.
П’ять рибин і московські калачі.
Короткий шмон валізний уночі.
Золотоверхий. 
Випадкові перехожі.

|

Маківка

Продавала червону маківку...
По закутках носила...з душі випльовувала...
Словом пестила та серцем дешевила...
В середині маківок багато, на шляху – нові...
Викинеш стару квітку...увіткнеш носа в новий запах...
Почнеш пестити словом...

|

Цар звірів не лев

Тихо шелестіло листя, цвірінькали далекі пташки, повітря, що пахло жасмином і минулою спекою, більше не обпікало.

|

Прозорі мольберти Рене Магріта

Строгі люди сиплються наче дощ на вулиці строгі.
Чорний чоловік із обличчям добрим – один серед них. 

|

Немовля з палаючого будинку

Будинок загорівся раптово і без жодних видимих причин. Мабуть, ніхто й не подумав би виносити звідти якісь речі, бо полум’я було занадто сильним.

|

Аногрог

Листів було п’ять, акуратно перев’язаних червоною стрічкою. Він знайшов їх у внутрішній кишені мертвого вояка. В стиснутій долоні знаходився шматок паперу, який підхопив вітер, коли він розігнув йому пальці.

|

Політ у минуле

Космічний корабель приземлився у віддаленому сибірському селищі, там, де проминуло її дитинство. Він сяяв і переливався скалками скляних новорічних іграшок. То був той самий картонний космічний корабель, в  якому першокласниця Настя з’явилась на новорічному святі в школі. Він був синього кольору, як і її очі, в яких відображалось небо.

|

Святий Антоній і чекісти

1. Ми зазирали у замкову шпарину і бачили облуплену стіну із химерним рослинним орнаментом, а потім підсаджували одне одного й бачили у вузькому вікні небо із зірками. Блакитне небо із золотими зірками. Воно було несправжнє, і тому здавалось неймовірно гарним сільським дітям, що досліджували й пізнавали світ таким, яким його бачили їхні очі, чули їхні вуха і смакували їхні язики.

|

Рекомендація видань до рецензії:

text-сontextukr.net

|

"Нам строіть і жіть памагаєт" - 2

Подерв'янський: "Усiх їх я посилаю на..."
Картину Леся Подерв'янського продали на аукцiонi за 10 тисяч доларiв, а на свою кiнострiчку художник назбирав пiвтора мiльйони

Потрапивши до світської тусовки, Подерв'янський пильним оком шукає своїх персонажів

Від минулого інтерв'ю Леся Подерв'янського "Контекстові" минуло два роки. Що ж тепер поробляє один із небагатьох справді культових персонажів української "неофіційної" літератури? Приводом для нашої розмови став ось такий факт: на аукціоні, що завершував київську виставку "Українське мистецтво ХХ-ХХI століть", картину Леся Подерв'янського "Король і королева" продали за 10 тисяч доларів. Водночас полотно "Портрет дівчинки", приписане мистецтвознавцями Казимиру Малевичу, придбати не забажав ніхто. З цього "Контекст" і розпочав розмову.

"Контекст": Лесю, пiд час торгiв лiцитатор рекламував вашу роботу i сказав, що картини Подерв'янського є навiть у колекцiї Вудi Аллена. Ви задоволенi з того, що вашi твори мають попит навiть у часи кризи?

Лесь Подерв'янський: "Король i королева" уже давно менi не належать, її продавав приватний колекцiонер, тож iз десяти тисяч я не отримаю анi копiйки. Крiм того, мої роботи зараз коштують бiльше. А Малевича не купили, бо це сумнiвний Малевич. Можливо, щоб продати, назвали його Малевичем. 

Щодо кризи, то кризу я не вiдчуваю нiяк: художник не повинен про це думати. У моєму денному розпорядку нiчого не змiнилося: я так само встаю о десятiй, так само о дванадцятiй переступаю порiг своєї майстернi, скидаю пальто i беруся до роботи. Увечерi iду на секцiю кунг-фу, яким уже 25 рокiв займаюся, додому приїжджаю о десятiй вечора. Усе як завжди.

"Контекст": Як склалася доля вашого кiносценарiю "Наша Галя балувана"?

Лесь Подерв'янський: Добре склалася. Є вже режисер, оператор, є намiтки на акторiв. Є навiть початкова сума в пiвтора мiльйони доларiв, яка дозволяє запустити проект. Але потрiбнi ще грошi. Якщо пощастити дiстати їх цього року, то знiмемо стрiчку вже, якщо не пощастить - зробимо це наступного року. Оператором буде Сергiй Михальчук, його вважають найкращим, а режисеркою взялася бути молода дiвчина, українка, яка навчалася цього ремесла в Нью-Йорку.

Сценарiй, який я написав, -- комедiйний екшн, постмодерна iсторiя про українську Попелюшку. Знiмати будемо в Українi, Iндiї та Китаї. В Українi стрiчка називатиметься "Наша Галя балувана", а в iноземному прокатi -- "Українське сушi". Це на даному етапi все,
що можу розказати.

"Контекст": В останнi роки ви стали популярними в свiтських тусовках. Але, судячи з фотографiй, почуваєтеся там не в своїй тарiлцi...

Лесь Подерв'янський: На яких iще свiтських тусовках?

"Контекст": Пригадується, на однiй з них була барменка, яка розливала спиртне, висячи догори ногами...

Лесь Подерв'янський: А! (Смiється). Це все Катька Осадча, телеведуча. Ми з нею товаришуємо i я приходжу тiльки на тi заходи, на якi вона мене запрошує. Просто не можу вiдмовити. А майже всiх iнших я посилаю на х..! Тусовки й смокiнги - не люблю такого.

"Контекст": А як ставитеся до нинiшньої полiтичної ситуацiї?

Лесь Подерв'янський: Чудово! Вона менi дуже подобається. Нiчого поганого не можу сказати про українську владу. Я так довго жив за радянської влади, що все, що на неї не схоже, не може менi не подобатись. У нас все не гiрше, нiж у Бельгiї, а може навiть краще. З мене погана Кассандра, тож не можу сказати, що буде з нами далi, але те, що є тепер, мене влаштовує повнiстю. Нити можна було за часiв Союзу, а не тепер.

"Контекст": Ви пишете зараз якiсь новi п'єси на кшталт тих, завдяки яким стали знаменитими?

Лесь Подерв'янський: Нiчого нового поки що не роблю: доводжу до пуття сценарiй, пишу ось картини.

"Контекст": Дружина Маша продовжує надихати вас на творчiсть?

Лесь Подерв'янський: Жiнки не надихають мене на творчiсть. Вони тiльки заважають, тому я завжди кажу, що з майстернi жiнок треба гнати сраною мiтлою. Проте iнколи для цього в мене бракує "крутизни". (Смiється).

"Контекст": Як поживає зараз ваша донечка Анастасiя, вона теж пiшла вашими слiдами, стала художницею...

Лесь Подерв'янський: Донечка процвiтає, працює у майстернi, нянчить онука...

"Контекст": Скiльки йому рокiв?

Лесь Подерв'янський: А х... його знає. Мабуть, пiвтора.

"Контекст": Гуляєте з ним?

Лесь Подерв'янський: Боже збав! Це юний бандит, вiн усе нищить, ламає! Нехай пiдросте, тодi буду його виховувати.

Коментувати...

Петро ЯЦЕНКО
12.03.2009

Читайте також у рубриці:

• Горбатько: "90% англійських матюкiв мають українські відповідники"
• Єшкілєв: "Мої книжки продають в Америцi"
• Андрухович: "Моїй онуцi сподобався "Карбiдо"
• Шкляр: "Менi обіцяли поставити пам'ятник"
• Жадан: "Я пишу щось мiстично-сентиментальне"
• Забужко: «Це книга про любов і смерть»
• Андрухович: "Берлін для мене - добра прикмета"
• Дяченко: "Населений острiв" з'їв нас цiлком
• Жадан: "Я вiльний художник"
• Роздобудько: "У мене немає кризи"
• Карпа: "Відправ працедавця пiд три чорти!"
• Нестайко: "Я й досi пишу"
• Єшкiлєв: "На мене нікому кричати вдома"
• Шкляр: "Ми вручимо долари та "Айстру"
• Мушкетик: "Мене били за "психологiзм"
• Кожелянко: "Я став забобонним"
• Дереш: "Ніяких потойбічних тварин"
• Іваничук: «Я народився письменником».
• Шевчук: "Я - модерніст"
• Андрухович: "Мучуся над сценарiєм"
• Подерв'янський: "Там були о**єнних розмірів крила!.."
• Забужко: "Не кажіть цього в пристойному товаристві!"
• Iздрик: "З моїм майбутнiм - проблеми"