Про що писати в кризу? (завершення)

У минулій статті ми зупинилися на літературі, яку я назвав «занепадницькою». Ішлося про твори, які, імовірно, з цікавістю читатимуть у Німеччині чи Бельгії. Оскільки там нас сприймають приблизно так, як ми сприймаємо Ефіопію, то й читати про неймовірну любов на українських теренах їм, кажуть, не цікаво. Цікаві усілякі побутові жахіття, викликані нашою соціальною гіперживучістю вкупі із політичною безпорадністю. Хоча в останні роки бачимо, що й наші творці вже сприймають Ефіопію адекватно (Жадан «Ефіопія», Кожелянко «Ефіопська січ»). Проте вертаємося до теми.

Ознаки напрямку «занепадницький твір»: це, по-суті, щоденник нашої дійсності, стрічка теленовин у літературній обробці. Жадан в останньому інтерв’ю «Контекстові» з нагоди виходу його збірки «Ефіопія» сказав, що біда сучасної української літератури в тому, що вона дуже погано знає «м’ясо» життя. І в цьому з поетом слід погодитися.

Отож, якщо саме в цю хвилину ви роздумуєте над тим, яким буде ваш майбутній твір, сміливо викидайте з голови «шлюбні пісні» та інші чуттєві шмарклі. Перейдіться вулицею, спробуйте влаштуватися на роботу, відвідайте супермаркет, базар, барахолку, говоріть із людьми, слухайте їх, подивіться (півгодини) теленовини. Знову підіть у народ. Це повинно допомогти. Зрештою, якщо не вийде зробити видатний текст, для нащадків залишиться дуже цінний щоденник нашої сучасності.

Зверніть увагу на деталі: ціни, коливання валют, настрої, уривки розмов, парадоксальні спостереження – це волокна того «м’яса», про яке говорить Жадан. Чи цей автор для вас не є авторитетом?..

Зрештою, в часи кризи можна писати про все, що завгодно. Можна робити чудовий історичний роман, можна знайти невідому раніше грань любовних переживань, вигадувати детективну інтригу, писати про чи для дітей – байдуже. Головне робити це з добротою в серці і без найменшої надії на успіх. Тоді все у вас вийде, обіцяю.

Коментувати...

Петро ЯЦЕНКО
01.03.2009

Читайте також у рубриці: