"Верни до мене, пам'яте моя..."
Стуса вбили знову
Василя Стуса замордували двічі: в радянських таборах у 1985 і в Донецьку у 2009. |
Вчена рада Донецького універу вирішила не вшановувати ім'я уродженця Вінниччини, геніального українського поета Василя Стуса.
Він загинув у російському таборі у 1985 році -- за рік до початку Горбачовської "перебудови".
Майже від народження Василь Стус мешкав на Донеччині, куди переїхала його родина. Поет надзвичайної сили, він не міг ужитися із радянською системою. Живучи на землі, де Кремль виморив українське сільське населення голодом у 1932-1933 роках, Василь Стус начеб відчув цей біль.
Його вірші важко перекладати іншими мовами, бо неможливо передати енергію та красу слова. Для того, щоб читати Стуса, слід вивчити українську. Її в Донецьку досі знають далеко не всі. Тільки цим можна пояснити дике звернення донецьких депутатів до львівських, мовляв, ми назвемо в нас що-небудь іменем Стуса, а ви мусите відмовитися від возвеличування Бандери...
Уявіть, що французи з Парижа звертаються до французів із Орлеана з ультиматумом: ми назвемо аеропорт іменем Де Голля, якщо ви відмовитеся шанувати Жанну Дарк...
Ректорат Донецького університету переважною більшістю голосів знов відправив Стуса на страту. При цьому вони начеб противилися не поетові, а "політичній акції Ющенка".
Ми не є прибічниками або противниками президента, однак, доводиться констатувати: ментальна окупація східних областей України триває. На жаль.
Петро ЯЦЕНКО
17.02.2009